Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 908/5606/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.

за участю представників:

Позивача: Подсвірової Н.С., дов. № 56 від 05.06.2014 року;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року

у справі № 908/5606/14 господарського суду Запорізької області

за позовом комунального підприємства "Водоканал"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 2 845,33 грн.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, просило стягнути з відповідача 2 845,33 грн. за безоблікове водокористування (а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.01.2015 року (суддя Серкіз В.Г.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року (головуючий Шепітько І.І., судді Медуниця О.Є., Черленяк М.І.) (а.с. 95-100) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 64-65).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову (а.с. 108-110).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.2015 року касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2015 року (а.с. 104-105).

У судове засідання 28.05.2015 року відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не з'явилась.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає оскаржені судові акти такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просила у разі неявки у судове засідання розглянути справу без її участі.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, задовольнивши подане клопотання.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2006 року між комунальним підприємством "Водоканал" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір № 7847, відповідно до умов якого водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові і технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: АДРЕСА_1 - магазин (а.с. 11-13).

Згідно розділу 2 договору він укладається з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін. Відносини сторін до укладення договору регулюються даним Договором.

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що абонент для обліку спожитої питної та технічної води своїми силами та коштами в термін до 01.11.2006 року у відповідності з "Правилами користування.." повинен обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад У8 1,5 або аналог та пред'явити його за актом представнику водоканала для перевірки технічного стану, пломбування та реєстрації.

Знімати водолічильник, виконувати будь-які зміни в його конструкції або положенні на водомірному вузлі де він встановлений, знімати пломби, накладені органами Держстандарту або представниками водоканалу, абонент має право тільки після одержання письмового дозволу водоканалу.

Відповідно до п. 3.2.3 договору абонент зобов'язаний при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканалом термін або розміщенні абонентом водолічильник вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування…", "Правил експлуатації…" водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 "Правил користування…", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Згідно п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються абоненту представником водоканалу при наявності особистого посвідчення 18-20 числа кожного місяця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до позивача з заявою щодо направлення представника комунального підприємства "Водоканал" з метою розпломбування приладу обліку (а.с. 18).

Представниками комунального підприємства "Водоканал" проведено технічне обстеження водопроводу відповідача, за результатами якого складено акти № 127 та № 128 від 23.09.2013 року (а.с. 15, 16).

Згідно акту № 127 від 23.09.2013 року водоспоживання відповідача забезпечується від мережі житлового дому по водопроводному вводу d=15 мм. для потреб холодного водоспоживання. На вводі встановлено засіб обліку марки Кв-1,5 № 129509, попередня держповірка здійснена у І кварталі 2010 року (акт технічного обстеження № 25 від 19.01.2010 року у якому попереджено Абонента про терміни проведення держповірки засобу обліку). Засіб обліку опломбовано пломбою "ВКЦ-1/Нарцис", пломба збережена. Строк держповірки засобу обліку сплинув. Видано припис щодо встановлення резервного робочого держповіреного засобу обліку.

Відповідно до акту № 128 від 23.09.2013 року розрахунковий період безоблікового водокористування з 17.07.2013 року по 25.07.2013 року (з дня виписки останнього акту на оплату від 16.07.2013 року до дня надходження заяви абонента від 25.07.2013 року.

На підставі акту технічного обстеження № 128 від 23.09.2013 року представниками комунального підприємства "Водоканал" складено акт-рахунок № 7847/1 від 23.09.2013 року на суму 2 845,33 грн., у т.ч. ПДВ 474,22 грн., в якому відображено розрахунок суми за відповідними об'ємами води та каналізації (а.с. 17).

У зв'язку з відмовою від підпису та отримання екземпляру акту позивачем направлено на юридичну адресу відповідача лист № 14525 від 27.09.2013 року з викладенням зазначених обставин разом з актом № 128 від 23.09.2013 року та актом - рахунком № 7848/1 від 23.09.2013 року (а.с. 19, 20).

Судами також встановлено, що згідно акту технічного обстеження водопроводу від 09.10.2013 року прилад обліку після повірки опломбовано (а.с. 31,32).

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наказом № 190 від 27.06.2008 року Міністерством з питань житлово-комунального господарства України затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, якими визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Згідно п. 5.1, 5.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Відповідно до п. 3.2.3 Ліцензійних умов умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279 суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року № 30 передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Місцевий господарський суд, враховуючи абз. 2 п. 3.2.2 договору № 7847 від 01.10.2006 року дійшов висновку про відмову у позові з огляду на невиконання позивачем вимог вищевказаних нормативно-правових актів, що призвело до пропуску строку чергової повірки водоміру.

Апеляційна інстанція встановила, що згідно п. 10.3.7 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року № 30 прилади, які використовуються для обліку подачі та реалізації води, повинні в установлені строки проходити повірку і опломбовуватися з повірочним тавром.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України від 11.02.1998 року № 113/98-ВР "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Пунктом 5.14 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року передбачено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Апеляційною інстанцією встановлено, що згідно акту технічного обстеження водопроводу №127 від 23.09.2013 року відповідачу здійснено нарахування вартості за безоблікове водокористування на підставі п. 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, яка визначає порядок розрахунку об'єму води за пропускною спроможністю труби у випадку, коли повірка приладів триває понад місяць.

Проте, встановивши, що повірка приладів обліку відповідача тривала з 23.09.2013 року по 09.10.2013 року, тобто, менше місяця, апеляційна інстанція дійшла висновку, що застосування комунальним підприємством "Водоканал" вказаного положення Правил є безпідставним.

Також апеляційна інстанція зазначила, що комунальне підприємство "Водоканал" безпідставно посилається на акт від 16.07.2013 року як на початок обліку безоблікового періоду, оскільки вказаний акт за своїм змістом не є фіксацією безоблікового користування відповідачем водою, а є актом на оплату.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд також дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, хоча і з інших підстав.

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року у справі № 908/5606/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало